Ведучий 1: Доброго дня любі друзі! Сьогодні ми вирушимо у мандри в країну Поезії.

Ведучий 2: Що таке поезія?

                     Це- мука:

                      Підступає, множиться, болить.

                       Іноді візьме тебе за руку,

                      Іноді відпустить і мовчить.

Ведучий 1: Що таке поезія?

                      Це-свято:

                       Грає в тобі музикою слів,

                      Молодечо,радісно,крилато

                      Викресає іскру з почуттів

Ведучий 2:Що таке поезія?

                     Це-совість:

                      Бо коли несила говорить,

                    То вона заплаче… І говорить,

                    І сльозою кожною бринить.

Ведучий 1:Що таке поезія?

                      Це-проза,

                    Що до рими пнеться в лабіринт.

                    Вулканічна лава,що морозить.

                    Жар вогню,що в спеку холодить

Ведучий 2: Що таке поезія?

                    Молитва.

                     Звернена до Бога і людей.

                   Це-любові невимовне світло,

                  Що до Тебе крізь цю ніч веде.

Ведучий 1:Поезія… Вона покликана хвилювати,давати насолоду,плекати високі почуття.

Ведучий 2: Хай же звучить урочисто й чудово праведне слово- слово про          мову!

Ведучий 1: Ще в колисці немовля

                     слово «мама» промовля.

                     І звучить нам калиново

                     Материнська рідна мова,

                     Що сіє дитині у серденько ласку

                  Бугай Катя, вірш  розкажи нам,будь ласка…

Ведучий 2: Вже зима відступає потроху ,

                      бо весні готує дорогу.

                      Зиму люблять  діти всі,

                    А  Роман Шалуханський  хоче вірш «Сніжинки» нам розповісти.

Ведучий 1: Чи любите ви у вікно виглядати?

                     Що там,за порогом рідної хати?

  Ведучий 2:Річечка плеще ,лужок барвінковий …

                      А все починається з рідної мови.

                       Мова наша люба-то у світ віконце ,

                      Цілий світ широкий,осяяний сонцем…

Ведучий 1: Слова- як роса.

                      У мові-сила і краса.

                       Твоя пісня, щастя, доля,

                       Твоя совість-рідна мова-

Ведучий 2: Вічністю нам стане:

                      Не вмре,не зів'яне

                       Мова наша солов'їна ,

                      Батьківщина-Україна

                     Й славний син її Тарас.

                Матвійчук Кирило зачитає вірш «Заповіт» Т.Г.Шевченка

Ведучий 1: Так є багато мов у світі

                       І кожна по-своєму чарівна

                 Вардумян Анастасія зачитає вірш вірменською мовою,який називається « Падає сніг»

Ведучий 2: Як гарно, як чудово все навколо,

                      Скоро зазеленіє ліс і луг.

          А  «В лісі є зелена хата», про яку Мусатов Артур хоче нам розказати.

Ведучий 1: Кожен хлопчик мріє Суперменом стати

                     Щоб оточуючим всім справами гарними допомагати

                    Волнянська Мірра зачитає вірш англійською мовою  «  Ти можеш бути супергероєм»

Ведучий 2: Наше дитинство і юності роки

                    Так пролетять швиденько,як мить

                    В школі є вчителі і уроки,

                    Тут ми вчимось вчитись і жить.

  Гуріна Ярослава розповість вірш «I love going to school»(мені подобається ходити до школи)

Ведучий 1:Говорять,що живий народ,

                     Допоки мова буде жити…

                     Як хочеться подовжити їй віку,

                     Співати нею,милуватись,говорити…

Литвинченко Лідія заспіває пісню на слова Т.Г.Шевченка

Ведучий 2:Поезія здатна знаходити відгук у душах інших,хвилювати або стискати кулаки,готуючись до бою. Звісно,кожен сприймає її по-своєму, бо ми й самі всі різні

Ведучий 1:Поет-борець, що кличе військо в битву

                   І першим йде в запеклу битву сам

Ведучий 2:Такі особливі слова, що йдуть від серця,присвячують і Батьківщині, й рідним, природі,усьому,що здатне зачепити душу .

Ведучий 1:Лише справжні люди чують поетичну красу навіть крізь сторіччя-така вже особлива ця країна, Поезія, до якої ми сьогодні завітали в гості.

Ведучий 2: Слово надається  Гамаюновій Наталії Генадіївні  для нагородження найкращих декламаторів.  

Ведучий 1:На цьому наше свято завершене

Ведучий 1+ Ведучий 2:Дякуємо за увагу!